Позакласна робота

Позакласний захід з біології:

«Збережемо природу для нащадків»

Все лихе у серці людини мало б, здається, зникнути в спілкуванні з природою –  цим безпосереднім  джерелом краси і добра.

Мета: привернути увагу учнів до екологічних проблем сучасності; поглибити знання учнів про природу та її багатства,

розвивати мовленнєві вміння, брати участь у колективному  обговоренні питання;

сприяти вихованню в учнів любові до природи, готовності берегти і примножувати її багатства; виховувати екологічну культуру.

     Обладнання. Плакати, картини, Червона книга України, вислови:

 «Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно» (Екзюпері),    «Спостерігайте природу і прямуйте дорогою, яку вона вам вказує»

(Жан-Жак Руссо).

Епіграф. Люби землю свою, яку дав тобі Господь.

Хід уроку

Вступне слово вчителя на фоні спокійної музики.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Все це ні з чим незрівнянна краса рідної землі!

Сьогодні ми поговоримо про нас – людей, які нищать природу: зривають квіти, руйнують пташині гнізда, ламають дерева, забруднюють водойми, повітря, щоб тільки задовольнити свої забаганки, збагатитися. Наймудріша на землі – природа. Люди, які живуть в гармонії з нею – найщасливіші. Заглянемо в куточок природи рідного дому.

Учень    Безмежно з дитинства кохаю

        Красу свого рідного краю

Дніпра голубінь неозору,

Сосну в надвечір’ї прозорім,

I місяць у хмарках сріблистих,

I свіжість весняного листя,

I синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

Учениця    У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову,

Де пахне достигла суниця

I сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання,

Тонкі білозорі сестриці!

Сплели свої віти в косиці.

   Учитель  Як ви оцінюєте своє ставлення до природи?  Підніміть ваші картки і висловіть думку ким ви є для природи: дбайливим господарем чи руйнівником(червона – руйнівник, зелена – господар)

 Розповідь учителя. Земля дідів і прадідів наших, наша Батьківщина. На ній жили і виросли наші батьки, на ній зробили свої перші кроки і ми. На ній зростають нові покоління людей. Люди на цих землях жили споконвіку. Але в часи наших дідів і прадідів не виникало серйозних екологічних проблем.

(Словник. Екологія - від грецького - оселя, сере­довище, — наука про зв'язок оргазмів із середовищем. Екологічна про­блема - забруднення навколишнього середовища).

       Люди жили з природою, не віддаляли себе від неї. Вони брали від природи її дари і розуміли, що краще і розумніше вони ставитимуться до неї, то краще буде і їм. Людина - часточка природи, плоть її плоті. Не вінець, не перетворювач і не володар!  А часточка. Це предковічне. Але чому ж так гостро нині постала проблема екології? Чому так часто ми стаємо свідками необдуманого втручання людини у внутрішній світ природи?

        Мабуть, тому, що насамперед дбаємо про результати роботи, а не про наслідки нашого втручання в природне середовище. Незнання навколишнього світу, його особливостей призводить до великих екологічних катастроф.

        Учні називають екологічні проблеми України. (парниковий ефект, проблема чистої води, кислотні дощі, поширення епідемій, хвороб, глобальне забруднення довкілля,  зникнення видового складу рослин та тварин)

       Страшним лихом для українського народу стала аварія на Чорнобильський АЕС (26 квітня 1986 року). Це сотні жертв, сотні й тисячі хворих та калік, радіаційний фон у деяких місцях перевищував допус­тимі норми. Забрудненими були всі райони, куди тільки не сягнула чорна хмара чорнобильського лиха. Це і Україна, і Білорусія, і Росія.

         За двадцять кілометрів від Москви на Читинському цвинтарі поховано 23 українці. Серед них Володимир Правик, Віктор Кібенюк, Володимир Тишура, Микола Ващук, Володимир Ігнатенко, вдячна пам’ять про яких буде вічною, бо цим героям вдалося скоротити масштаби аварії, попередити вибух ще одного реактора.

           Всемогутність і безсилля  людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг: не захоплюйся своєю могутністю, людино, не жартуй з нею. Бо ти й причина, ти й наслідок.  (Г.О. Медведєв, російський публіцист).

          Чому Чорнобиль називають попередженням людству?

Вчитель. Атомні станції дуже шкідливі та небезпечні об’єкти. Вони забирають природну воду для охолодження, а з часом міліють ріки и озе­ра, знижується рівень ґрунтових вод. Тому людям, які займають керівні посади, слід розсудливо підходити до того, де саме споруджувати такі станції, а також інші фабрики, заводи. Потрібно постійно жити в єдності з природою, а не бути тільки її міщанським споживачем.

     Колись люди вірили в богів - покровителів усього живого на землі.  Були у матері Природи дві донечки такої вроди: хто їх побачив хоч на мить - не міг забути й розлюбить. Голубооку звали Флора. У неї очі, наче зорі, завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна. А Фауна швидка, як вітер, могла и за птахами летіти, і за оленями стрибати та з білочками пустувати. Обидві світ живий любили, відтак його боготворили. То ж вирішила мудра мати в придане їм дарунки дати: мрійливій Флорі світ рослинний, а жвавій Фауні - тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в леген­дах і понині живого світу дві Богині.

Бесіда з учнями.

·        Чи всі люди бережуть природні багатства?

·        Що потрібно зробити для того, щоб люди не нищили природу?

·        А як розумієте вислів: „Природа – це казка, яку треба читати серцем”?

      Але любов до природи має виражатися не тільки в замилуванні цією красою, а й, насамперед, у турботі про збереження і примноження природних багатств. Нерідко ми чуємо захоплені вигуки: „Прекрасний ліс!”, „Дивна краса!”, „Яке це щастя - бути наодинці з природою”. Але ж людина - найвище і найдовершеніше її творіння. Однак, як не прикро, але саме від людей природа терпить якнайбільше, навесні доводиться спостерігати, як на вулицях, ринках, біля піземних переходів продають квіти під сніжників або білоцвіту весняного, досить часто з вирваними цибулинками.  А ці квіти охороняються законодавствством  України. Можливо, хтось з вас знає легенди про ці квіти?

Учениця. Коли перших людей було вигнано з раю, на Землі падав сніг, і Єва заплакала: все їй здавалося таким похмурим та безнадійним. Раптом кілька сніжинок перетворилися на квіти, і  це так збадьорило майбутню праматір, що вона почала збирати хмиз, щоб розпалити вогнище...

         А інша легенда розповідає, що підсніжники - це сльози Снігуроньки, котра під деревами намагалася ховатися від нещадного світила. Снігуронька тікала від сонця, а маленький підсніжник, навпаки, прагне його, доки густа тінь не впала на землю, доки ліс голий. Найхоробріший воїн весняного війська, він висуває з-під снігу свої списики-листочки, квапливо викидає порцеляново-білі квіточки й поринає в сон тоді, коли в лісі стає тепло й затишно. Життєві ритми підсніжника такі незвичайні!, що дехто з учених схильний вважати, що ця рослина успішно завойовувала світ ще в епоху зледеніння, торжествуючи над крижаною смертю.

         Що на вашу думку слід запровадити, щоб ці красиві квіти не зникли з наших земель?

Конкурс „Чорний ящик”

Запитання: предмет, який знаходиться в ящику, є результатом недбалого поводження людини з природою, він має червоний колір, бо є сигналом тривоги для людей. (Червона книга.)

Учень. Ідея створення Червоної книги належить англійському зоологу Пітеру Скоту. Кожна країна на планеті має свою Червону кни­гу, є вона і в Україні, але є і міжнародна Червона книга, яка складається з кількох томів: у ній 300 видів ссавців, 300 видів птахів, 100 видів плазунів, 250 видів рослин. Має вона і „чорний список” тварин і рослин, які вже зникли. На території України, наприклад, вже не зустрінеш турів і тарпанів. За роки життя люди так „догосподарювались”, що знищили дуже багато видів рослин і тварин. Тепер у природі їх дуже мало, вони потребують охорони, тому занесені до Червоної книги.

     Назвати рослин та тварин, які занесені до Червоної книги (по черзі).

     Звичайно, усе це справа людських рук, це процес, який самим людям потрібно припинити.

Так, заходи до яких вдаються у світі для стримування процесу видового вимирання, абсолютно недостатні. „Червоні книги” найчастіше виявляються надмогильними плитами, а не керівництвом до порятунку. (О.В. Яблоков,  російський еколог ).Чому?

Вчитель. Боляче дивитись, як необережно влітку дівчатка зривають польові квіти, плетуть віночки, укладають величезні! букети, а через деякий час викидають. Триста років, наприклад, живе кущ лісової чорниці, поки чиясь легковажна рука не вирве його з корінням, щоб потішитися й викинути. I таких прикладів можна назвати багато. Чимало зла тер­пить природа від людських рук. Ось недавно до мене потрапив відкритий лист учня, послухайте його зміст: „...Нині всі взялися за охорону природи. Не зірви квітку! Не зламай гілку! Не спіймай метелика! А хіба все це існує не для людини? Не для того, щоб милуватися красою? I чому ми повинні оберігати природу? Вона сильніша від нас... Нещодавно я нарвав біля школи троянд, щоб привітати зі святом учительку. Що ж тут поганого? А мене звинуватили. Це ж несправедливо!”

·        Як ви оцінюєте поведінку хлопчика?

·        Чи справедливо він захищає себе?

·        Чи буде приємним учительці такий подарунок?

·        Що порадили б ви цьому хлопцеві, якби з ним зустрілися?

     Учитель    Давайте пригадаємо Новорічні свята. Який їх головний атрибут? (ялинка).   

     Ми вже звикли до того, що під час новорічних свят наші квартири прикрашають пухнасті ялинки, і не замислюємося над тим, що це свято коштує природі кіль­ка тисяч дерев. Гірко бачити, коли після новорічних свят ці красуні опиняються на смітниках. А на це ідуть тисячі деревець, які ростуть до висоти 1 м 10 років, 1 га лісу дає за 1 год. стільки кисню, що його вистачить на цей час для дихання 200 осіб. Сьогодні новорічна ялинка поставила перед людством проблеми як економічного, так і морального характеру. Запропонуйте шляхи вирішення цієї проблеми.(рекламна листівка). Демонструються фото новорічних композицій, штучних ялинок.

Учитель. Ми з вами живемо в селі і знайомі з проблемою сміття. Уявіть, що кожен мешканець залишає від 600 до 1 000 кг сміття в рік. Що можна знайти в сміттєвому відрі? Відповіді учнів. Пам’ятайте, що для повного розкладання паперу треба 2 роки, жерстяної банки – 200 років, поліетилену – 300 років, а скла – 1000 років. А ще купи сміття призводять до екологічного лиха – забруднення води, загибеллю живих організмів, тяжкими випарами.  Як же боротися зі сміттям? Що можна зробити, щоб не було багато смітників, щоб місто стало чистішим? Як можна використати сміття з користю, або утилізувати?  Пропозиції учнів  (проект.) Демонструються фото смітників району.

Учитель. Мабуть, більшість із нас має домашніх тварин. Можливо, це кіт чи собака, хом'ячок чи папуга. Вони щасливі, що їх люблять і доглядають, годують і пестять. Але не секрет, що тисячі таких тварин опиняються за дверима квартир, тому що чимось не сподобалися гос­подарю. Запропонуйте  шляхи вирішення проблеми бездомних тварин. Відповіді учнів

      Ви запропонували шляхи вирішення тільки декількох проблем, а їх у природі дуже багато. Хай вони не залишаться на папері, на словах, а будуть втілені вами в життя.

Сьогодні в Україні склалася важка демографічна ситуація, коли смертність перевищує народжуваність. Забруднення повітря, шкідливі звички (алкоголь, куріння, наркотики) негативно позначаються на здоров’ї людей.

      Тому усі разом ми повинні боротися проти знищення природи, думати про те, як зберегти воду і повітря, як посадити сади по всій Україні і в нашій місцевості, як знову барвистими квітами прикрасити нашу Землю.

    I, звичайно, все це потребує воістину героїчної праці. А перш за все - доброго серця, невтомних рук та розуміння того, що без щоденної  праці для збереження природи нам просто не вижити.

-  А що конкретно можемо зробити ми?

-  Чи буде вважатися культурною людина, яка не любить і не береже природу?

-  Напишіть лист звернення до мешканців мікрорайону з метою охорони природи.

Давайте повернемося на початок нашого уроку і пригадаємо, як ви оцінили своє ставлення до природи. Чи змінилася ваша думка? Підніміть ще раз ваші картки і висловіть думку ким ви є для природи: дбайливим господарем чи руйнівником.

 Учениця Зупинись, людино, подивись,

                І подумай, що тебе чекає.

                Якщо ти не зможеш, як колись

                Босоніж пройти зеленим гаєм,

                Якщо ти не зможеш до озер,

                Ніби до люстерка нахилитись,

                Якщо ти не зможеш відтепер

                Із криниці чистої напитись.

                Якщо раптом, звідки не візьмись,

                Газ страшний почне тебе душити…

               Зупинись, людино, озирнись,

                І подумай, як нам далі жити?

Учень      Все на Землі, все треба берегти –

                І птаха, й звіра, і оту травинку.

                Не чванься тим, що цар природи ти,

                Бо, врешті, ти – лише її частинка.

                Так, і частка – невелика і залежна.

                Цю істину сприймай беззастережно,

                І як береш, то треба віддавати,

                Коли й надалі хочеш царювати.

Так, ми з вами повинні щоденно показувати приклад дбайливого ставлення до природи, займатися озелененням класу, школи, не засмічувати і очищати наш потічок, дбати про благоустрій, слідкувати за мурашниками, не руйнувати пташині гнізда, вчасно зупинити того, хто нищить природу. Треба серцем сприйняти довколишню красу і оберігати її, дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого ранку, вічно шуміли над нами крислаті дуби, ніжним рожевим квітом веселилися яблуні, співали чарівні пісні солов'ї, бо Природа - це казка, яку можна прочитати лише серцем!

На фоні спокійної музики

Рятуємо чисте повітря.

Рятуємо воду в морях, океанах, в малих і великих річках.

Рятуємо радісних птахів – не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах.

Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти.

Рятуєм світанки – від кіптяви, чаду й димів.

Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти.

Рятуємо вулицю від голосних двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність… Від кого рятуємо?

Від себе!

Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти.

Пісня Під мелодію «Мы желаем счастья вам»

В селах, де кружля сірчаний газ,

Де феноли часто душать нас,

Де хорошу воду в бочці ждемо вічність ми,

Щоб було нам легко в тяжкий час,

Дуже треба кожному із нас

Природу берегти.

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води

І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

І воно повинно прийти.

То ж рук ви докладіть і природу збережіть.