МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ У 2016-17 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
ЗА НОВИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ
ТА ОНОВЛЕНИМ ЗМІСТОМ ОСВІТИ
Опаренюк Г.А.,
завідувач лабораторії біології і екології
Особливості викладання
біології та екології
у 2016-17 навчальному році
за новим Державним
стандартом
та оновленим змістом
освіти
Новий Державний стандарт
ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і
діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в
результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. Зміст кожної освітньої галузі структурується та
реалізується за навчальними предметами і курсами, програми яких затверджує МОН
України. Визначальним для системи вітчизняної загальної середньої
освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. Варіативність
методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати
курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу
застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи.
Метою освітньої галузі
«Природознавство» є формування в учнів природничо-наукової компетентності як
базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової
загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Загальноприродничий
компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і
місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих
навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних
сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному
середовищі.
Біологічний компонент забезпечує
засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх
розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними
методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності
таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого
ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування
знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності,
оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як
науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.
Екологічний компонент спрямований
на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно
безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.
Пропедевтичним до вивчення
біології залишається інтегрований курс «природознавство», який вивчається
учнями 5 класів.
Вивчення біології, як базової
дисципліни, розпочинається у 6 класі.
Розподіл годин на
вивчення дисциплін
Основна
школа:
Дисципліна
|
Клас
|
Тижневе
навантаження(години)
|
Природознавство
|
5
|
2
|
Біологія
|
6
|
2
|
7
|
2
|
|
8
|
2
|
|
9
|
3 (у спеціалізованих школах з
поглибленим вивченням іноземних мов – 2,5*)
|
|
Поглиблене вивчення біології
|
8
|
4
|
9
|
4
|
Старша школа:
Рівень змісту
|
Біологія
|
|
10 клас
|
11 клас
|
|
Рівень стандарту
|
1,5
|
1,5
|
Академічний рівень
|
1,5
|
1,5
|
Профільний рівень
|
5
|
5
|
Старша школа:
Рівень змісту
|
Екологія
|
|
10 клас
|
11 клас
|
|
Рівень стандарту
|
-
|
0,5
|
Академічний рівень
|
-
|
0,5
|
Профільний рівень
|
2
|
2
|
Рівень
змісту освіти, на якому вивчається
біологія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту
біологічної освіти і профілю навчання
наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010-2011
навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).
З метою забезпечення умов для
опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний
заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок
варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного
рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Якщо з варіативної складової виділяються
години для збільшення вивчення біології, то в робочому навчальному плані в
колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5
+ 0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення
біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної
складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин
здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».
Орієнтовний розподіл годин між
темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні міститься
у методичних рекомендаціях щодо вивчення
біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454).
У 2016-2017 навчальному році вивчення біології, екології та
природознавства у загальноосвітніх
навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:
Інваріантна складова
|
|
Природознавство
|
5 клас – Навчальні програми для загальноосвітніх
навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий
дім «Освіта», 2013. – 64 с.
|
Біологія
Основна школа
Старша школа
|
6 – 8 класи – програма з біології для 6-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства
України № 664 від 06.06.2012 р. //
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство.
Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с. зі
змінами, затвердженими наказом Міністерства №585 від 29.05.2015
9 клас – Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів.
Біологія. 7 - 11 класи. – К.:
Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.
10 – 11 класи – Програми для профільного
навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту,
академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
|
Поглиблене вивчення
біології
|
8
клас – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням біології, затверджена
наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.
9 клас – програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології//Збірник
навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.:
Вікторія, 2009. – 102 с.
10 – 11 класи
–
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів:
рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
|
Профільний рівень
|
10 – 11 класи –
Програми
для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень
стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.
|
Екологія
|
Навчальна програма для 10–11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Екологія. Рівень стандарту. Академічний
рівень. Профільний рівень.
|
Варіативна складова
|
|
Допрофільна
підготовка, та профільне навчання
|
7 – 11 класи – Збірник
навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної
підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009. –
246 с.
5 – 9 класи – Збірник навчальних
програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної
підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Зміст збірника включає
такі програми:
1. Екологічна абетка. 5-6
клас (Віркун В. О., Єршова О. Б.)
2. Знайомство з екологією.
5-6 клас (Палюховська О. М., Гварадзе Л. А.)
3. Екологія рослин. 7-8
клас (Мирна Л. А., Бітюк М. Ю., Віркун В. О.)
4. Екологія (аутекологія) рослин
8 (9) клас (Драган Г. І.)
5. Екологія тварин. 7 клас
(Паращук Н. А.)
6. Екологія тварин. 7-8
клас (Чубса С.)
7. Вода – це життя. 7-8
клас (Гільберг Т. Г., Мирна Л. А.)
8. Екологія ґрунту. 7-8
клас (Віркун В. О., Біла М. С., Кашук Т. М., Щур О.М.)
9. Екологія повітря. 7-8
клас (Мирна Л. А., Бітюк М. Ю., Віркун В. О.)
10.
Енергоресурси.
7-9 клас (Євсюченко Л. В.)
11.
Енергоспоживання
та енергозбереження. 8 клас (Кудревич О. П.)
12.
Основи повноцінного харчування людини. 8(9) клас
(Бондаренко Л.)
13.
Екологія їжі.
8-9 клас (Калінська Н. Р.)
14.
Антропогенне
забруднення навколишнього природного середовища. 8 клас (Бондаренко Л. Д.)
15.
Екологія домашнього житла. 9 клас (Мельник О. А., Кожан
Н. О., Вапняр С.М.)
16.
Практична
екологія. 9(10)клас. (Глазунова І. В., Глазунов М.М.)
17.
Магнітне поле і
здоров’я людини. 9 клас (Шарко В. Д. Ліскович О. В.)
18.
Людина в
електромагнітному павутинні. 9 клас
(Шарко В. Д., Куриленко Н. В.)
19.
Фізика. Людина.
Навколишнє середовище. 9 клас (Куч рук О.Д., Шарко В. Д.)
20.
Екологія рідного краю. 1-11 клас. (колектив авторів
Запоріжжя)
21.
Збереження
біорізноманіття свого регіону. 7 клас (Бойко П. М.)
22.
Екологічні
системи рідного краю. 7-8 клас (Мазаєва К. В., Сервалі Т. М.)
23.
Екологічні
проблеми рідного краю. 6-8 клас (Луценко А. Г., Луценко Т.)
24.
Екологічне краєзнавство.
8-9 клас (Панич Н. Д.)
25.
Сільський
зелений туризм. 8 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.)
26.
Сільський
зелений туризм. 9 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.)
27.
Основи екології
та природокористування 8-11 клас (Глущак Г. Я.)
28.
Екологічна
культура 8 (9) клас (Шилкіна К. О.)
|
Гурткова робота (еколого-натуралістичний
напрям)
|
Програми
для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів
(еколого-натуралістичний напрям). – К.:Богдана, 2004
|
Особливості вивчення базових
навчальних дисциплін у 2016/2017 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі
змінами, внесеними до навчальних програм 6-8 класів. Навчальні програми зі
змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу,
вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах
окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Обласні, районні та міські
методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки
це винятково компетенція вчителя (лист МОН № 1/9-630 від 05 грудня 2014 року «Про неухильне дотримання принципів гарантування
свободи педагогічної діяльності вчителя»).
Дозволяється використовувати
підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки,
враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної
літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що
найкраще реалізовує його методику навчання (лист МОН № 1/9-305 від 26.06.2015
«Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у
2015/2016 навчальному році», додаток «Особливості вивчення базових дисциплін у
ЗНЗ у 2015/2016 навчальному році»).
Також залишаються актуальними
методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного
процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних
рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних
збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Особливості вивчення біології
в 2016/2017 навчальному році пов’язані з
тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так і учні 9-х класів, але за різними навчальними
програмами. Учні 9-х класів вивчатимуть біологію людини за програмою 2005 року,
а учні 8-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від
програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології людини.
Основна
концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації
функціонального підходу до розкриття
знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню
поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її
розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується
більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму
людини, щоб показати системність його
організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати
учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку.
Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності
при формуванні анатомічних та фізіологічних
знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина
засвоєння фізіологічних та анатомічних
понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною
інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.
Здоров’язбережувальна
лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в
усіх її темах. Це покладає особливу роль на
курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності
та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в
організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт
речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі
«Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності
людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у
необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння
знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і
здоров'я людини від природних і соціальних факторів.
Упровадження компетентнісного
підходу зумовлює використання завдань,
виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи,
навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що
пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження,
виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.
Матеріали для підготовки уроків і
занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах
«Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія.
Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних
журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний
натураліст», «Країна знань» тощо.
Реалізація чинної програми
вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці,
сприяє розвитку розумових здібностей, уваги, пам’яті, формування
емоційно-ціннісного ставлення до природи. Розвиток творчої особистості, формування
життєвих компетенцій передбачає здійснення вчителями оптимального вибору форм і
методів навчання. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності:
індивідуальну, групову, фронтальну. Добираючи методи навчання, які б
забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу
методам самостійного здобування знань, методам, які спрямовані на реалізацію
принципу активності навчання.
Основний навчальний матеріал
(70%) учні мають засвоїти на уроці. Зміст навчального матеріалу в темах програм
сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, чітко
планувати вивчення предмета.
Конструюючи урок, учителеві
доцільно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів – від первинного
сприйняття об’єктів пізнання, логічного осмислення знань про них, закріплення
знань та умінь, застосування їх у подібній ситуації та під час виконання
завдання у нетиповій ситуації, приведення знань у систему та встановлення
логічних зв’язків із раніше засвоєними знаннями. Аналіз уроків переконує в
тому, що виконати повний цикл пізнавальних дій учнів, засвоїти навчальний
матеріал на необхідному рівні, сформувати уміння, передбачені програмою, на
одному уроці неможливо. Тому варто скористатися рекомендаціями науковців і
визнати за одиницю навчального процесу не окремий урок, а навчальну тему.
Планування уроків в межах навчальної теми дає змогу учителеві спроектувати систему уроків різних типів з
вузькими дидактичними, розвивальними цілями, таким чином уникнути
одноманітності структури уроків і методичних засобів.
Ефективність засвоєння
навчального матеріалу має забезпечити проведення на уроках біологічних
експериментів, дослідів, спостережень. Це забезпечується виконанням
демонстрацій, використанням натуральних об’єктів, таблиць, схем, малюнків
підручника, електронних посібників тощо.
Вчитель, плануючи вивчення
розділу, теми та проведення уроків, має обов’язково керуватися програмою. У
пояснювальній записці програми визначено завдання шкільного предмета та
окреслено шляхи реалізації змісту програми. Зміст тем узгоджений із Державним
стандартом базової і повної середньої освіти. У кожній темі програми
передбачено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь
учнів, що можуть виражатися у різних видах навчальної діяльності:
інтелектуальних, практичних. Після вивчення теми учень має знати, а отже
називати, наводити приклади, пояснювати, порівнювати, робити висновки,
застосовувати знання, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки у
природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учнів із
запропонованими у програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має
змогу визначити рівень навчальних досягнень учнів, оцінити їх. Проте результати
навчальної діяльності учнів не можуть обмежуватися знаннями, уміннями,
навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як
загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентності
не
суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено
їх використовувати.
Упровадження
компетентнісного підходу передбачає
обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає змін у
системі оцінювання навчальних досягнень. Змінюються підходи до оцінювання
результатів навчальних досягнень учнів як складової навчального процесу. Оцінювання
має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передбачає врахування
рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», затверджених наказом
МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329. Ці критерії визначають загальні підходи до
визначення рівня навчальних досягнень учнів. Оцінювання навчальних досягнень
учнів 6-8 класів – відповідно до «Орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»,
затверджених
наказом МОН №
1222 від 21.08.2013р.
Обов’язковими видами оцінювання
навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне та підсумкове (семестрове,
річне, державна підсумкова атестація).
Обов’язковим є проведення не
менше однієї контрольної роботи в семестр, як однієї із форм
контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст завдань контрольної
роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних
тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель у
відповідності до встановлених нормативними вимогами часових затрат:
-
у 5 – 6
класах – 25 – 30 хвилин
-
у 7 – 8
класах – 30 – 35 хвилин
-
у 9 класах – 35 – 40 хвилин
-
у 10 – 11 класах – 40 – 45 хвилин
Для контрольної перевірки, згідно
з критеріями оцінювання й вимогами програми з біології до результатів навчання,
необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності.
Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання
учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому разом із завданнями, які
передбачають уміння учнів впізнавати біологічні факти, поняття, терміни,
властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що
вимагають від учнів уміння описувати і характеризувати організми та процеси,
порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки,
надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових
зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи
завдань як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою
відповіддю, які вимагають від учня самостійно сформулювати відповідь на
поставлене запитання та відповідно її оформити.
Контрольні роботи оформляються в
зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального
закладу) та зберігаються в кабінеті біології протягом року.
Для запобігання
перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в
кінці семестру. Не передбачено проведення підсумкових контрольних робіт з
біології за семестр та навчальний рік (лист МОН України від
01.07.2014 № 1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у ЗНЗ і
вивчення базових дисциплін в основній школі» Додаток 3).
Можливості для
самостійного вивчення учнями об’єктів живої природи створюються під час практичних
і лабораторних робіт, досліджень та дослідницького практикуму, передбачених
новою програмою.
Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну
складову навчання біології. Учні
виконують їх на етапі вивчення нового
матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних
об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень,
відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати,
описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки
біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування
навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми
виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та
рівня сформованості навчальних умінь в
учнів 6 класу. Наприклад, результатом спостережень за допомогою мікроскопа за
інфузоріями може бути усна розповідь, письмовий опис, відповіді на запитання.
Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці
«Зміст уроку». Приклад запису: «Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні
організми. Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій». Програмою не
передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їх мета – набуття
нових знань в процесі діяльності та формування спеціальних умінь.
Практичні роботи виконуються з метою формування
практичних умінь і навичок. На виконання практичної роботи виділяється
окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і
завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи),
демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання
операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання роботи всіма учнями,
допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос
прийомів виконання операцій і їх послідовності, тренувальні вправи по
закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах
оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється
у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою
роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати,
тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти
отруйні гриби, визначати які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з
певними характеристиками середовища.
Лабораторні
роботи виконуються на одному з етапів уроку. Мета – закріплення або перевірка засвоєння
навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок.
Виконуючи лабораторні роботи учні демонструють
навички роботи з
натуральними об'єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння
розрізняти біологічні об'єкти, розв'язувати пізнавальні завдання за інструктивною
карткою; уміння порівнювати, робити висновки, розв'язувати вправи та задачі.
Роботи виконуються всіма учнями, оформляються у зошиті та обов’язково
оцінюються. При цьому оцінюються перш за все практичні уміння, визначені метою
роботи.
З метою стимулювання
пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів, мета яких – формування
уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у
тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Проекти
розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної
теми. Форма представлення результатів
проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення
буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватись
на уроці. Для захисту проектів може бути
виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.
Оцінювання практичних і
лабораторних робіт з біології у 9 – 11 класах (за програмою МОН 2005 року)
здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання
(демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або
вибірково у окремих учнів. Лабораторні і практичні роботи оформляються в
робочих зошитах. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних робіт
є недоцільним.
Навчальні програми передбачають
проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх
проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.
Під час проведення занять в кабінеті біології особливої уваги
потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в
інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах
природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту01.02.2012
№ 1/9-72).
З метою підвищення ефективності сучасного уроку біології
уроки доцільно проводити в кабінеті
біології. Чинне Положення про
навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджене наказом МОН України № 1423 від 14.12.2012
р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 р. за №
44/22576, визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного
обладнання та науково-методичного оснащення кабінету біології згідно із
санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов’язковим для використання в ЗНЗ незалежно від типу та форми
власності. Кабінетом біології вважається приміщення загальноосвітнього
навчального закладу,оснащене сучасними засобами навчання та шкільним
обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно
до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів і
програм, а також науково-методична робота з біології. Перебувати учням у приміщенні
кабінету біології дозволяється тільки у присутності вчителя біології або
лаборанта (п. 3.7 Положення). Проведення занять у кабінеті біології
здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з
біології (п. 4.4.3 Положення). Проведення лабораторних (дослідних) робіт
дозволяється учням тільки в присутності викладача ( п. 4.4.6. Положення). У
кабінеті біології можуть проводитися навчальні заняття тільки за присутності вчителя біології, тому кабінет біології не може бути використаний як класна кімната, для проведення уроків чи
інших навчальних занять з інших предметів. На вхідних дверях кабінету має
бути напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет біології», «Кабінет біології
та хімії» тощо.
На допомогу вчителям біології та
учням до нового навчального року продовжують видаватися методичні та навчальні
посібники, зошити, електронні посібники, орієнтовані на інформаційну підтримку
уроків та для самостійної роботи учнів. Вчителям пропонується до користування Портал
учителів біології Вінниччини: biovin.at.ua, на якому розміщуються
нові нормативні документи, методичні рекомендації, новини, події, розробки та
презентації до уроків біології, творчі доробки обласної динамічної творчої
групи та активних освітян області.
Міністерство
освіти і науки звертає увагу на необхідність узгодженого вивчення
біології та екології в 11 класі. Зміст навчального матеріалу з біології
враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та
рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія». Водночас зміст
програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної
екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі
внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу,
враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін,
зокрема біології та хімії, рекомендуємо
запланувати вивчення екології у
другому семестрі (1 година тижневого навантаження). На вивчення
біології в 11 класі рекомендуємо виділити у І семестрі 2 години, а у ІІ
семестрі – 1 годину на тиждень.
Рекомендовані джерела
1. Закон України «Про
загальну середню освіту»
2. Національна доктрина
розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті./ Освіта України. – 2002 р., 24.04 –
01.05.
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23
листопада 2011 р. №1392
4. Положення про навчальні кабінети з
природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів,
затверджене наказом МОН України № 1423 від 14.12.2012 р., зареєстроване в
Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 р. за № 44/22576
5. Накази МОН України:
-
№ 601 від 20.07.2004 р. «Про затвердження Положення про
навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів»
-
№ 182 від 13.03.2006 р. «Про затвердження Типового
навчального плану спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов»
-
№ 371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»
-
№ 496 від 03.06.2008 р. «Про затвердження Інструкції з
ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів»
-
№ 66 від 05.02.2009 р. «Про внесення змін до наказу МОН
України від 23.02.2004 р. № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»
-
№ 834 від 27.08.2010 р. «Про затвердження Типових
навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»
-
№329від 13.04.2011 р. «Про затвердження критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»
-
№ 1222 від 21.08.2013р.
«Про затвердження орієнтовних вимог
оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної
середньої освіти»
-
№585 від 29.05.2015р. «Про затвердження змін до
навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
-
№ 586 від
27.05.16 року «Про затвердження переліку підручників для учнів 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного
бюджету»
6. Листи МОН України:
-
Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437
-
№ 1/9-305 від 26.06.2015 «Про
вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016
навчальному році», додаток «Особливості вивчення базових дисциплін у ЗНЗ у
2015/2016 навчальному році»
-
№ 1/9-343 від 01.07.2014 «Про
організацію навчально-виховного процесу у ЗНЗ і вивчення базових дисциплін в
основній школі» Додаток 3
-
№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної
діяльності вчителя» № 1/9-426 від 01.06.12 «Методичні рекомендації щодо
вивчення біології у 2012-2013 навчальному році»
-
№1/9-72 від 01.02.2012 «Безпечне проведення занять у кабінетах
природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів».
-
№ 1/9-454від 09.06.2011 «Методичні рекомендації щодо
вивчення біології у 2011-2012 навчальному році»
-
№ 1/9-580від 21.08.2010 «Методичні рекомендації щодо
вивчення біології у 2010-2011 навчальному році»
7. Програми МОН України:
-
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних
закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта»,
2013. – 64 с.
-
Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012
р. зі змінами, затвердженими наказом
Міністерства №585 від 29.05.2015р.
-
Біологія. 10-11 класи. Програми для профільного навчання
учнів загальноосвітніх навчальних закладів – Тернопіль: Мандрівець, 2011 р.
-
«Біологія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів». – К.: Ірпінь: Перун, 2005 р.
-
Біологія. 8-9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням біології/Автори О. В. Костильов, О.
П. Зінченко, Н. Ю. Матяш, А. С. Віхренко, О. А. Андерсон / Збірник навчальних
програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням
предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія,
2009 р.
-
Збірник навчальних програм курсів за вибором та
факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання,
рекомендованих для використання в загальноосвітніх навчальних закладах - Кам’янець-Подільський:
Аксіома, 2009 р.
-
Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І
частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх
навчальних закладів.
-
Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх
навчальних закладів. Екологія. Рівень стандарту, академічний рівень.
-
Навчальна програма для 10–11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Екологія. Профільний рівень.
Методичні рекомендації щодо викладання
хімії у 2016-2017році.
Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових
компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації
особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення
екологічного стилю мислення і поведінки.
Вивчення хімії спрямоване
на виконання таких найважливiших завдань:
§ розвиток
особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти;
§ формування
наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та
їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в
хімії;
§ формування
життєвої й соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок
безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;
§ розкриття
ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту
людини.
У 2016-2017 навчальному році предмет «Хімія" буде викладатися за такими діючими програмами:
-
7 - 8 класи – за новою навчальною
програмою, укладеною відповідно до нової редакції Державного стандарту базової
та повної загальної середньої,затвердженою
наказом Міністерства № 664 від
26.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від
29.05.2015 http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html ;
-
9 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11класи.
– К. : Ірпінь: Перун, 2005;
-
8 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням
предметів http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/ximiya%281%29.pdf
-
9 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів
з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного
та технологічного циклу. – К. :Вікторія, 2009) http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/chemistry.pdf;
10-11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень,
профільний рівень та поглиблене вивчення.10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець,2011. http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/himia-st.pdf, /himia-ak.pdf, /himia-pr.pdf/himia-pogl.pdf
Організація навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до
типових навчальних планів (лист МОН України №1/9-296 від 09.06.16) :
- для 7- 8 класів
- за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН молодьспорт
України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН
України від 29.05.2014 № 664), зі
змінами згідно з наказом МОН України від12.12.2014 № 1465;
- для 9 класу - за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від
23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом
МОН України від 05.02.2009 № 66;
- для 8- 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії – за Типовими навчальними планами ІІ ступеня,
затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 03.04.2012 р. № 409
( в редакції наказу MOH
від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з
наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 ;
- для 10-11-х класів – за Типовими
навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню,
затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834. зі змінами, внесеними наказом МОН України
від 29.05.2014 № 657;
У
таблицях №1,2 наведено розподіл кількості годин ( тижневе навантаження) в
основній та старшій школах :
Таблиця 1
Клас навчання
|
Кількість годин
|
7
|
1,5
|
8
|
2
|
8 з поглибленим вивченням хімії
|
4
|
9
|
2
|
9 з поглибленим вивченням хімії
|
4
|
9 спеціалізованої
школи з поглибленим вивченням
іноземних мов
|
1,5*
|
*Орієнтований розподіл годин
між темами та особливості вивчення хімії у 9 класах спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення
хімії у 2009-2010 навчальному році ( лист МОН від 22.05.2009 №1/9-353).
Таблиця
2
Рівень змісту
|
10 клас
|
11 клас
|
Рівень стандарту
|
1
|
1
|
Академічний рівень
|
1
|
2
|
Профільний рівень
|
4
|
6
|
Поглиблене вивчення
хімії
|
4
|
6
|
Робочі навчальні плани розробляються у такій же
формі та за тими ж рекомендаціями‚ як і в минулі роки (лист МОН України від
11.06.2014 № 1/9-303). Відповідно додатку до листа МОН України від
20.05.13№1/9-349 навчальні заклади
можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріативної
складової за рахунок годин варіативної складової.
Рекомендуємо
у класах технологічного, математичного, а особливо фізико – математичного профілів за
наявності годин варіативної складової навчального плану вивчати хімію у 10 – 11
класах на академічному рівні (листи МОНмолодьспорту від 29.04.11 №1/9-325 та
від 01.06.12 №1/9-426).
Особливості вивчення хімії у 2016/2017 навчальному році пов’язані з тим,
що учні 7-8-х класів вивчатимуть даний предмет за новою програмою.
У 7 класі на рівні складу речовини триває формування основних хімічних понять (атом, молекула,
хімічний елемент, прості й складні речовини, хімічна формула, індекс,
коефіцієнт, валентність, схема і рівняння хімічної реакції).
Відбувається ознайомлення (в загальному) з періодичною системою
хімічних елементів і складом атома для того, щоб учні мали змогу встановити
взаємозв’язок між розташуванням елементів у періодичній системі та їхньою
валентністю і використовувати інформацію, яку містить періодична система про відносні атомні маси хімічних елементів.
На прикладі кисню та води відбувається ознайомлення з класифікацією
речовин, з фізичними та хімічними властивостями простих і складних речовин.
Формуючи поняття про розчин та його компоненти, масову
частку розчиненої речовини, що дозволить учням самостійно виготовляти розчини.
У 8 класі структура
програми зазнала найбільших змін
порівняно з програмою 2005 року та має таку
послідовність викладання навчального матеріалу : Тема 1. Періодичний
закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома. Тема 2. Хімічний зв’язок і будова
речовини. Тема 3. Кількість
речовини, розрахунки за хімічними формулами. Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.
Така послідовність буде сприяти
глибшому розумінню й усвідомленому
вивченню складу, будови і властивостей неорганічних речовин.
У темі "Періодичний
закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома"
розглядається структура періодичної
системи,
теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, зв'язок між розміщенням елемента в періодичній системі та його валентністю. Вивчення
будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей
хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на вищому
теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках. Періодичний
закон і періодична система вивчатимуться на прикладі обмеженої кількості
хімічних елементів – перших двадцяти. Питання про
основний і збуджений стан атомів буде розглядатися
на прикладі атома Карбону в 9 класі, в темі «Початкові поняття про органічні
сполуки».
У зв’язку з тим, що явище радіоактивності, стабільні й
радіоактивні елементи вивчаються в курсі фізики, визнано недоцільним залишати
ці питання в курсі хімії.
При
вивченні теми "Хімічний зв’язок і будова речовини"
розглядаються
види хімічного зв’язку, типи
кристалічних ґраток. Попереднє вивчення будови атома дає змогу з’ясувати електронну природу ковалентного та
йонного хімічних зв’язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та
ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність буде сприяти
більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню
їхніх властивостей.
У наступній
темі «Кількість речовини. Розрахунки за
хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю
її вимірювання – моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об’єм
газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми і молекули
набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе
учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами у хімічних реакціях
(добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними
рівняннями.
Тема «Основні класи неорганічних сполук» має
переважно фактологічний характер. Вивчається склад, будова, класифікація
оксидів, кислот, основ, солей; характеризуються їхні фізичні та хімічні
властивості;встановлюється генетичні зв’язки між простими та складними
речовинами, класами неорганічних сполук; оцінюється значення найважливіших
представників основних класів неорганічних сполук.
Вивчення
неорганічних речовин за такої послідовності тем : періодичний закон, будова
речовин, кількісні відношення в хімії, набуває теоретичного підґрунтя та сприяти
глибшому розумінню й усвідомленому
вивченню складу, будови і властивостей неорганічних речовин.
В
практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших
хімічних реакцій та розрахункових задач.
У 7, 8 класах згідно з новою навчальною
програмою введено рубрики «Навчальні
проекти», «Домашній
експеримент». Орієнтовні теми даних рубрик наведено у програмі. Учитель та учні також можуть пропонувати власні теми.
Виконання навчальних проектів сприяє розвитку креативних здібностей і якостей
особистості учня, які потрібні йому для творчої діяльності, незалежно від
майбутньої конкретної професії. Для ефективної
організації роботи над проектом необхідно учням пояснити алгоритм
його виконання. Форму представлення проекту учень (група учнів) обирає (обирають) самостійно,
або разом із учителем і вона може бути різною: : у вигляді повідомлень, мультимедійних презентацій,
виготовлення буклетів, вистав (вечорів) тощо.
Звертаємо увагу на те, учень (учениця)
має обрати одну з запропонованих тем і виконати протягом
навчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів. Оцінювання навчальних
проектів здійснюється індивідуально, за самостійно
виконане учнем завдання чи особистий
внесок у груповий проект або за повноту
розкриття теми дослідження й презентацію
індивідуального проекту.
Вчитель для
захисту навчальних проектів може виділити окремий урок. У такому разі в
класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення
результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики. У
випадку виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться
запис «Навчальний проект» із зазначєнням його теми.
Мета
домашнього експерименту полягає
в розвитку інтересу учнів до хімії, розширенні їхнього кругозору. Зміст домашнього експерименту визначається
насамперед темою, що
вивчається на уроках хімії,
характером навчального матеріалу. Для
його проведення вибирають доступні реактиви та матеріали, враховуючи їх
безпечність. Вчитель ознайомлює учнів з планом проведення домашнього
експерименту,з вимогами щодо складання звіту про виконану роботу, проводить
інструктаж з безпеки. Форми контролю за виконанням домашнього эксперименту можуть бути різні: фронтальна бесіда, короткі письмові
звіти учнів, схематичні кольорові малюнки тощо.
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 9-11 класах
містяться в інструктивно – методичних листах МОН України та Вінницького ОІПОПП за
2010-2014 роки.
Важливим
джерелом знань, засобом формування експериментальних умінь і дослідницьких
навичок, створення проблемних ситуацій, розвитку мислення, спостережливості та
допитливості є хімічний експеримент :
демонстрації, лабораторні досліди, практичні роботи. В програмі до кожної теми
вказано види хімічного експерименту, їх
кількість, тому виконання їх є обов’язковим. Якісно виконати практичну частину
програми допоможе використання ППЗ, мультимедіаресурсів та хімічний експеримент ужиткового спрямування.
Оформлення лабораторних дослідів відбувається у робочих зошитах
( або у зошитах для практичних
робіт) , практичних робіт – у зошитах для практичних робіт. Не дозволяється
практичні роботи та лабораторні досліди підміняти демонстраційним учительським експериментом.
Відпрацювання практичних робіт учнями, які не були присутні на уроці, є
недоцільним, але учитель сам вирішує щодо відпрацювання.(лист МОН «1/9-580 від
21.08.2010 р.).
Одним з головних показників засвоєння учнями знань з
хімії є вміння успішно користуватися знаннями при розв’язуванні розрахункових задач та вправ. Більшість учнів мають невисокий рівень сформованості вмінь
розв’язувати задачі та вправи. Значна частина школярів
не володіє методами розв’язування
типових задач, не вміє виділити в умові задачі об’єкти дослідження та їх характеристики, здійснити скорочений
запис умови, встановити зв’язок між
відомими і невідомими величинами, організувати процес розв’язування задачі. Це пояснюється недостатнім ступенем використання задач і
вправ для формування і розвитку інтелектуальних умінь (вмінь логічно
розмірковувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення, доводити і
заперечувати, переносити знання й уміння в нові ситуації, встановлювати нові зв’язки між знаннями).
Вчителю необхідно поетапно формувати в учнів уміння
розв’язувати розрахункові задачі : вивчення і аналіз умови
задачі , співставлення плану розв’язку задачі та її розв’язок. В методиці викладання хімії є
загальноприйнята думка, що мірою засвоєння матеріалу потрібно вважати не тільки
і навіть не скільки переказ тексту підручника, скільки уміння використовувати
одержані знання при розв’язуванні різноманітних задач. Розвинути це вміння можна тільки одним шляхом – постійно,
систематично розв’язувати задачі на уроці.
Способи розв’язування задач можуть
бути різними. Вибираючи їх , необхідно враховувати знання і навички учнів, набуті при вивченні
математики, фізики. Доцільно використовувати задачі, умови яких наближенні до реального життя чи обставин.
У програмі до кожної теми вказано типи розрахункових
задач та відведено окремі години.
Отже не секрет , що більшість учнів вважають хімію досить складним і не надто
цікавим навчальним предметом, мало пов’язаним із повсякденним життям людини. Для того щоб змінити таке ставлення до
предмету вчителю необхідно при вивченні хімії
довести
єдність навчального матеріалу та життєвих знань учнів, виявити
нове, несподіване, важливе у звичній,
буденній практиці учнів , показати, що
кожна людина має оволодівати хімічними знаннями й уміти користуватися ними
практично . Такий зв'язок можна
здійснювати на уроках у різних формах:
- процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі пояснювати із
залученням хімічних знань;
- навчальний матеріал ілюструвати та
пояснювати за допомогою прикладів з повсякденного життя;
- показувати використання хімічних
знань при розв’язанні різноманітних життєвих ситуацій та практичних проблем;
- використовувати експерименти з
ужиткової хімії;
- залучати учнів до практичної
діяльності, яка вимагає використання хімічних знань.
Пов’язуючи
навчальний матеріал із повсякденним життям людини вивчення хімії у школі стане не
тільки більш цікавим, але й більш доступним для учнів.
На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є
проблема виховання у молодого покоління патріотичних
почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями
свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських
духовних цінностей. Шляхами реалізації завдань
патріотичного виховання в процесі навчання хімії будуть:
- розкриття ролі хімічної науки у забезпеченні стабільного розвитку держави, її
конкурентоспроможності й обороноздатності;
- висвітлення внеску українських учених-хіміків у розвиток світової науки;
- інформування учнів про участь українських науковців у сучасних
дослідженнях, розробленнях нових технологій тощо;
- ознайомлення учнів із діяльністю та
досягненнями наукових установ, підприємств України;
- розв’язування задач (розрахункових, якісних, експериментальних) з
історичними матеріалами;
- розроблення учнівських
проектів, в яких відображені практичні життєві поради як знезараження питної
води, методи нейтралізації шкідливих хімічних речовин тощо.
- організація екскурсій на підприємства
Вінниччини;
-
виховання дбайливого ставлення до природних ресурсів та формування
екологічної культури.
Виховання національної самосвідомості на
уроках хімії буде сприятиме збагаченню духовного світогляду учнів, формувати у
них усвідомлення себе як часточки
українського народу з власною національною гідністю.
Під час оцінювання
навчальних досягнень учнів з хімії
необхідно керуватися нормативними документами : наказ МОН від 21.08.2013
№1222 «Про затвердження
орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти»( для учнів 7-8
класів) та наказ МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329 "Про затвердження Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти" ( для учні 9-11 класів) . Обов’язковими
видами оцінювання
й надалі залишаються: поточне, тематичне, семестрове та річне. Мінімальна
кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 52
години
– 5
тематичних;
70 годин – 6 тематичних; 140 годин – 8 тематичних. Необхідність збільшення
кількості тематичних визначається вчителем. Тематична
оцінка коригуванню не підлягає
Обов’язковим є проведення однієї
контрольної роботи впродовж семестру, двох – за рік. Контрольні
роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та
зберігаються в кабінеті хімії упродовж року. Відпрацювання пропущених контрольних робіт є недоцільним (лист
МОН «1/9-580 від 21.08.2010 р).
Практичні роботи оцінюються
всі, лабораторні досліди – на розсуд
вчителя. Відпрацювання пропущених
практичних робіт проводити недоцільно (лист МОН «1/9-580 від 21.08.2010
р).
Оцінка за
ведення зошитів із хімії не виставляється.
Сторінка
"Хімія" у класному журналі заповнюється
згідно з наказом МОН від 03.06.2008 № 496 «Інструкція з ведення класного
журналу учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів». Має простежуватися відповідність дат
правої і лівої сторінок журналу, зокрема під час проведення практичної або
контрольної роботи. При наявності виправлених оцінок має стояти підпис учителя,
який засвідчує внесені зміни.
З метою створення
безпечних умов праці, правильного зберігання та безпечного використання
реактивів, дотримання вимог протипожежної безпеки вчитель у своїй роботі повинен керуватися нормативними документами :
1. Наказ МОН "Про затвердження Положення про
навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх
навчальних закладів" від 14.12.2012 № 1423.
2. Лист МОНмолодьспорту "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного
напряму загальноосвітніх навчальних закладів" від 01.02.2012 № 1/9-72.
3. Наказ МНС "Про затвердження Правил безпеки під
час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та
хімії загальноосвітніх навчальних закладів"від 16.07.2012 №992.
4. Лист МОН "Про використання Інструктивно – методичних
матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення навчально –
виховного процесу в кабінетах природничо – математичного напрям" від 17.07.2013 №1/9-498).
5. Лист МОН "Про використання Методичних
матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів
з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності" від 16.06.2014 № 1/9-319.
6. Постанова КМ України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6
травня 2000 р.№770 і від 10 жовтня 2007 р №1203" - від 05.01.2011
№4, про використання реактивів, які визначені як прекурсори.
У кабінетах хімії обов’язково мають бути «Інструкція з безпеки життєдіяльності під
час роботи у кабінеті», «Інструкція з охорони праці під час підготовки і
проведення лабораторних та практичних робіт», «Інструкція з охорони праці при
роботі зі скляним посудом та іншими виробами зі скла у кабінеті хімії»,
«Інструкція при роботі з органічними розчинниками у кабінеті хімії»,
«Інструкція щодо роботи з кислотами і лугами у кабінеті хімії», «Інструкція
щодо організації роботи з металевим натрієм у кабінеті хімії», «Правила
користування витяжною шафою у кабінеті хімії», «Правила зберігання хімічних реактивів
у кабінеті хімії», «Порядок провадження діяльності, пов'язаної з обігом
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх
обігом», «Методичні поради щодо зберігання та використання хімічних реактивів і
прекурсорів».
Відповідно до нормативних документів на початку навчального року розробляються
та оновлюються всі Інструкції з безпеки життєдіяльності, строк дії яких не
більше п’яти років, які затверджується наказом по навчальному закладу.
До роботи у кабінеті хімії допускаються учні, що пройшли
первинні інструктажі, про що мають бути записи у
журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.
Немає коментарів:
Дописати коментар